Написати ЕСЕ на тему: позиця Головно русько ради, що до повстання

Найактивншою провдною верствою серед русинв було греко-католицьке духовенство. Фактичним кервником Галицько митропол, за вдсутност М.Левицького, був Григорй Яхимович (17921863), призначений у 1841 року пископом-помчником Льввського митрополита. У 1848 роц вн став Перемиським пископом, а з 1860 року Льввським митрополитом. Пд час революцйно весни 1848 року з нцативи Г.Яхимовича 19 квтня була складена окрема петиця до цсаря Адресок русинв, до яко було включено прохання запровадити в усх навчальних залогах Схдно Галичини навчання въ рускимъ язиц народномъ. В текст, який уклав крилошанин Михайло Куземський, йшлося також про руську мову в державних установах та судах.

А 2 травня 1848 р. за сприяння тодшнього губернатора Галичини Володимир графа Франца Зерафа Штадона фон Вартгаузена Таннгаузена в консистор храму Св. Юра вдбулись установч збори Головно Русько Ради. Митрополит Михайло Левицький перебував тод у свой замськй резиденц в Унвському монастир, тож зборами керував пископ-помчник Григорй Яхимович. Його обрали головою Головно Русько Ради, хоча безпосереднм провдником Головно Русько Ради став його защитник, крилошанин Михайло Куземський. Иным защитником обрано юриста вана Борискевича.

Поляки дорвейкали губернаторов, що вн винайшов русинв розбив днсть польсько нац в алц. Щоправда ще краквський професор стор Юзеф Шуйський спростував це твердження: Ця думка видаться мен рунтовно фальшивою згубною. фальшивсть починаться вд першого постулату, нби руський рух був злее продуктом 1848 р. Як говорить прислвя, з порожнього мудрий Соломон не налл. Чого не мг Соломон, не мг Стадон; не мг вн створити Русинв з нчого. Були в Галичин стихйн рухи, як пробудилися, незалежно на чий заклик [1].

Основними принципами дяльност Головно Русько Ради стали: врнсть цсарев Фердинандов , конституцйному царю Галичини й Володимир, та його нащадкам; укрплення та розвиток нашо русько народност.

У вдозв Головно Русько Ради вд 10 травня 1848 року говорилось: ми русини галицьк належимо до большого руського народу, котрий разговаривать одню мовою та склада 15 мльйонв, з яких 3,5 (пвтретя) мльйона замешку Галицьку землю. Однак у свому статут Головна Руська Рада записала, що членом може стати кожний чесний русин грецького ритуалу, що признаться до русько народност, але народжений в Галичин. Таким чином обмежувалась проголошена дея соборност.

У протокол 7-го засдання Головно Русько Ради, яке вдбувалося 15 травня 1848 року у Льввськй греко-католицькй семнар, зазначалося, що знамя земли рускои тутейшои есть левъ, цвт руски жовтй й синй. Однак вже 2 червня член Ради, мщанин Андрй Макальондра повдомляв, що ц нацональн символи сприймалися вороже, його за кокарду руску й за Льва нашого по мст напастували [2; с. 27, 30],

На Великдень прапор русько барви, поряд з польським та цсарським, був вившений на ратушевй веж. Та вже на засданн Ради 7 липня 1848 року слухалося справоздан о том, аби хоругва польська й руська з вежи ратушовой були знят. Пзнше деякий час штандари руськ вившувалися на ратушевй веж пд час рзних святкувань, наприклад з нагоди першо рчниц вдмни панщини, яка урочисто вдзначалася 15 травня 1849 року у Львов та й в усх мстах та селах Схдно Галичини.

Саме створення ц першо полтично репрезентац галицьких русинв, а не спорудження барикад у льввському Середмст 1-2 листопада 1848 року, стало головним чином Весни людв у Львов. Головна Руська Рада заснувала першу укранську газету Зоря Галицька, скликала Собор руських вчених, брала активну участь у виборах до парламенту, створила фракцю галицьких та буковинських русинв пд час сесй австрйсько Державно Ради у Вдн, а потм в Кромержиж у 18481849 рр. Але не вдалось реалзувати головного постулату галицьких русинв створення окремого коронного краю на територ Схдно Галичини з приднанням Буковини й Угорсько Рус (Закарпаття).

Проект подлу алц на Схдну Захдну з центрами у Львов та Краков з метою кращого управлння цим обширним крам розглядав австрйський уряд ще 1847 року. У 1848-му ця справа перетворилася з адмнстративно на полтичну, бо йшлося про подл за нацональними конфесйними ознаками. Однак поляки рзко протестували проти таких проектв.