дописати кнцвку до повст Г.Тютюнника "Климко"

Климко розплющив оч , перше ,що вн побачив перед собою, - схвильоване обличчя свого друга Зульфата, який стояв над ним.
 - Нарешт оклигався! Майже два дн без памят був, а я весь цей час мсця соб не знаходив, перехав до тебе. Головне знаш, що - тебе урятувала сль, куля , якою в для тебя вистрлили потрапила у мшок з сллю, а ти залишився живий, тльки оглушило бдолаху.
- Справд?- неврячи словам друга перепитав пересохлими губками Климко.
 - Авжеж, якщо б н ми з тобою сразу не розмовляли.Ну не будемо про погане, ось ти одужаш все стане на сво мсця, аби тльки вйна скнчилася!