скласти твр яке враження справила на мене дума маруся богуславка

Кожна людина прагне внутршньо гармон. Але навряд чи така гармоня досяжна. Нередко трапляються ситуац, коли всередин особи точаться суперечки. Я розумом та серцем, мж любовю до себе альтрузмом, мж обовязком перед Батьквщиною й особистими нтересами. На жалко, не так нередко люди виходять гдно з ц ситуац. Неувязка вибору в найширшому розумнн проблема насправд вчна удивительно, що навть у найдавнших текстах народного епосу ця неувязка так освтлена. Народн думи окремий особливий жанр. Це тексти, що виконувались речетативом пд музичний акомпанемент. Шкода, що тепер мистецтво виконання  не настльки поширено, як це було колись. ми мамо змогу тльки читати тексти дум, а не слухати х. Я можу тльки уявляти, яке враження справляли протяжн рядки дум у живому виконання кобзаря, якщо таке сильне враженн вони справляють навть у друкованому вигляд. Удивительно й не дивно водночас, що настльки давнй простий текст мстить глибоку  загальнолюдську проблематику й суто народну сторю все це водночас насправд вража.

Дума про Марусю Богуславку це твр водночас про сторичн под,  складний вибр. Текст думи не оповда про це, але ми можемо припустити, що вчинок Маруся буде покарана турецьким ханом, коли все розкриться.   ще одне. Я клька разв перечитав цю думу, перш нж побав одну важливу, як на мене, деталь: у тй-то темниц пробувало смсот козакв бдних невольникв. Смсот. Я так яскраво уявляв соб, як сумнвалася двчина, вчинок небезпечний для не само, але ж те добро, яке вона зробить Тепер я  починаю сумнватися сам: чи правий я, если домислюю вигадую соб внутршн сумнви. Навряд чи вони були, як тепер мен здасться. У нашому сучасному житт, на щастя, нам не знайом так проблеми, так ситуац, вибр такого порядку. Навть у мирний час ми вдчувамо щось таке невимовне, що можна  назвати гласом роду або гласом кров. моврно, щось подбне лунало в душ Марус, коли вона визволяла невльникв, називаючи х братами. Сумнватесь ви? Навряд. Навряд чи в такй ситуац можна бути невпевненим у правильност свох дй. Проблема вибору? Неувязка обовязку, нравственного, внутршнього. Безумовно, так.

Знакчно, що описан под вдбуваються на Великдень. А ще, як не удивительно вчинок Марус не вигляда герочним. Не шоку, не диву, як усе герочне. А видаться природнм, це знайоме, мабуть, кожному читачев. Напевно, це знакзу той самий глас кров. Маруся не повертаться додому разом з визволеними, вона навть просить батькв, щоб не викупляли з невол:

Я бачу в цьому не душевну силу усвдомити це, адже усвдомити про себе шось подбне, мабуть, тяжело, не вдсутнсть искренно сили повернутись, втекти, кудись. У цьому, як на мене, трагедя людини. Удивительно, що, говорячи про цю думу, найчастше тльки пдкреслюють смливий, гдний поваги вчинок двчини, Не  звертають уваги на особисту трагедю. Вдрвансть вд власно земл нашу, якась приреченсть жити в ншй вр, на чужй земл Ми не можемо цього зрозумти через нетиповсть ситуац для сучасност. Ми можемо хба уявляти, що вдчува людина на мсц Марус. Але навть уявляти такого не хочеться. це -другий вибр. Мабуть, складнший, нж перший. Шкода, що його  помчають, не звертають увагу на нього, не аналзують.

Насправд тексти народно творчост здаються мен невичерпними. Скльки не перечитував таку просту за формою народну псню, ти нколи не помтиш усх деталей, несли не збагнеш усх аспектв тогочасно дйсност, тогочасного свтосприйняття, несли не вдокремиш вс питання, як стоять мж рядками. А тим бльше несли не зможеш дати соб вдповд на вс т питання, як мстяться помж рядкв народних текств. Тим цкавшою ста народна творчсть. Дуже шкода, если ц бездонн з точки зору змсту краси тексти недооцнюють!