иван франко захар беркут содержание

У повст розповдаться про под XIII ст. серед Карпатських гр У квтучй долин, де лежить мальовниче село Тухля. Жител його становлять дружну громадину миролюбних трудвникв. На чол громади стоть Захар Беркут вже старий мудрий чоловк.
Громадина живе вльним, незалежним життям, але ось у долин зявляться боярин Тугар Вовк, який прагне пдкорити тухольцв свой влад. Але т не хочуть пдпорюватись та стають на защиту свох прав. Громадина виршу вигнати Тугара Вовка з Тухольщини.
На Руську землю в цей час вдираються монгольськ полчища. Ось вони вже пдступили до Карпат. Пдступний дворянин вступа в змову з монголами, щоб вони допомогли йому пдкорити волелюбну громадину. За це вн обця провести ворогв через пылай.
Разом з дворянином у монгольський табр потрапила його донька Мирослава, яка, на вдмну вд батька, пройнялася глибокою повагою до тухольцв та покохала молодшого сина Захара Беркута Максима.
Пд час першого бою з монголами частину юнакв було перебито, а Максима брали у полон.
Захаров Беркуту наснився дивний сон. lt;...gt; "Здавалось йому, немов нин х щорчне свято Сторожа (назва большого камяного стовпа-вартового), вся громада збрана довкола каменя при вход тухольсько тснини: двчата в внках, молодц з музикою, вс в празничних строях. Оце вн, найстарший вком у громад, перший наближаться до святого каменя почина молитися до нього. Яксь тамнич, тривожн, болюч почуття опановують його серце пд час молитви; щось щемить у нього в глибин душ сам вн не зна, що таке. Вн молиться гаряче, по двох-трьох словах звичайно молитви вн вдступа вд стародавнх, звичам усталених зворотв; якась нова, гарячша, пориваюча мольба плине з його уст; уся громадина, потрясена нею, паде ниць на землю, вн сам робить те саме. Але слова не перестають плисти, темно робиться кругом, чорн хмари покривають небо, круши починають бити, блискавиц палахкотять облтають увесь небозвд ослпляючим огнем, земля здригаться разом, звльна перехиляючись, святий камнь рушаться з мсця з страшенним лускотом валиться на нього