помогите написать сочинение на тему "Трагчна подя, як композицйнй центр новели

Камяний хрест як художнй знак . Життя взагал важка рч, а в особливост життя селянина-бдняка. Тягне вн його, мов жеребца на гору, спотикаючись та ледве дихаючи. все ж таки живе хоче жити на рднй земл там, де народився, де пройшли найкращ роки, де згрвають спогади. Важко йому розлучатися з рдною домвкою, навть з набридлим, але таким дорогим горбом, не хоче вн шукати щастя в ншому мсц, хоч життя та дти вимагають цього. Саме про це й пише у свой новел Камнний хрест В. Стефаник.Земля для селянина наймилше слово, хоч вона не мяка не дару багат врожа. Проте вн любить шану , адже вона його годувальниця. Була в вана Ддуха така годувальниця, яка складалася з високого горба, найвищого та найпоганшого з усього села. Але що вже робити, якщо таку спадщину залишили батьки. Спасиб м на тому!Тягостно працював на цьому горб ван Ддух, так працював, що навчно залишився згнутим, мов навпл переломаним. Так окрестили його Перелома- ним. Був у нього тльки один кнь та малий взок жеребца запрягав у пдруку, сам для себя в борозну Тягнув нагору той взок, що й жили вд напруги виступали. Доля не всмхалася йому. Каже вн сам про для себя: Я зробок цле тло мозоль, кост дрих- ляв, що заки х рано зведеш докупи, то 10 раз йойкнеш. Таке ж життя чека його дтей. Тому вони намагаються вихати з Украни, хочуть знайти якесь краще мсце, де б м легше жилося.Але ван Ддух не врить у те, що десь такий обцяний рай. Звиклий тягостно працювати, вн проте не хоче кидати свого горба щонайвищого щонайгршого над усе селянське поле, бо вддав йому, здаться, усе сво життя. Тльки вмовляння синв та жнки змушують його хати до Канади.Вджджаючи, ван Ддух залиша на пскуватому свому горб камнний хрест, мов память про для себя. Вн вважа, що, дучи до дальнего краю, залиша сво серце, свою частину роду на пй земл. Усе життя, вд вку до вку працювали на нй його дди- прадди, працювали й полягли в не з надю, що хн нащадки будуть продовжувати хнй життвий шлях. Але два роки нчо в хат не говорилоси, лиш Канада та й Канада.Невдомо, що чека Ддуха у Канад. Светло одне, що легкого хлба там не буде. Тому з таким болем залиша рдну землю ця людина. Стльки пламенея в його словах, стльки розпачу в його дях! Здаться, що вн сам перетворився на камяний хрест, бо стояв так, що слова не пригоден був заговорити. Дивовижно, що навть той горб, який забрав у вана Ддуха ус сили та здоровя, та, здаться, й усе життя, видаться йому утраченим щастям, диним звязком мж минулим та майбутнм. А камнний хре- сток виступа як символ трагзму селянського життя, безвихдного становища, если людина не чека щастя на рднй земл не врить, що знайде його на чужин.Рвуться звязки мж селянами, як прожили усе життя на одному мсц, саджаючи та вирощуючи хлб. Хтось з их залишаться, щоб продовжувати це робити, а хтось ста пдневльним вигнанцем. ван Ддух, дучи у далеку путь, почина танцювати, щоб заглушити душевний бль. Але, здаться, що й сам танок згусток недомогаю та розпачу разом з сльозами: Як би горе людське дунайську загату розрвало такий був плач.100ть на найвищому горб камнний хрест. Вн не просто 100ть; вн промовля до нас свом нечутним гласом. Вн розповда про те, що вдбувалося багато рокв тому. Вн це нби памятка про страшн роки страждань бдного селянина; вн знак трагзму життя укранського селянина- бдняка. Давно вже нема т людини, яка встановила його, а вн все стоть, як згадка про бль, розпач тугу за рдною землею.