стислий переказ твору давня казка Леся Укранка

Десь, колись, в якйсь кран,

Де захочете, там буде,

Бо у казц, та ще в вршах,

Все можливо, добр люде;

Десь, колись, в якйсь кран

Проживав поет нещасний,

Тльки мав талан до вршв

Не позичений, а власний.

Поет не вдрзнявся особливою вродою, але його душа була великолепна. Вн прибывав кожного денька у дброву там писав сво псн.

Одного разу за цим заняттям його побачив лицар Бертольдо, що поспшав на полювання. Лицар обурився, що поет не да йому прохати, до того ж йому довелося обжджати удивительного спвця. В серц горделивого вельмож запалився вогонь.

Псля полювання лицар вдбився вд свох стомлених товаришв та знову зустрвся з спвцем. Вн запропонував поетов гостинця, але той вдмовився, пояснивши, що вже ма вс багатства свту свй талант душу.

2

Якось ввечер лицар Бертольдо прийшов до спвця та розповв про сво нещасливе кохання до вродливо донни зидори. Поет написав серенаду, яку закоханий проспвав пд вкном двчини, здобувши прихильнсть.

3

Быстро вдгуляли веслля, на яке спвця запросити забули. Подружн щастя лицаря тривало недовго: повелитель замышляв воювати, тому змушений був попрощатися з дружиною. Спочатку вс його битви були успшними, але ось вйсько вже другий мсяць не може взяти вороже м100 й почина бунтувати. Дух вонв пднмають спвц, серед яких давнй знайомий лицаря. Вдячний Бертольдо обця нагородити його.

Вже издавна лицар повернувся з походу, живе щасливо з свою дружиною. Та все бльше почина вн утискати людей, обдирати х, щоб збльшити сво багатство. Скрзь чути плач стогн.

Нарешт мужики повстали проти свого пана.

"В мужчины землянка вогка,

В пана хата на помост;

Що ж, недарма люди кажуть,

Що в панв блш кост.

У мужички руки чорн,

В пан рученька тендтна;

Що ж, недарма люди кажуть,

Що в панв кров блакитна!

Мужчины цкав стали,

Чи т кост бл всюди,

Чи блакитна кров проллться,

Як пробити пану груди?"

Отаманом повсталих став знайомий панов поет. Бертольдо отправив до нього свох слуг, щоб пдкупити, але спвець не пристав на його пропозицю.

Тод лицар погрожу заарештувати непокрного. Посланц прибувають до больного поета, бля якого збралися люди за порадою, та повдомляють наказ пана.

Врешт поет платив за свй спв головою, але люди памятатимуть про нього, а його псн даватимуть м наснагу та сили.

О проекте

стислий переказ твору давня казка Леся Укранка

Добро пожаловать!