Гуманзм - головна риса людства й духовност кожно людини за творчстю

В однй з найкращих свох поезй Василь Симоненко запиту читача: Ти знаш, що ти людина? На перший погляд, це питання видаться риторичним, але це тльки на перший погляд. Звсно, вс ми люди, але малюсенько хто з нас може дати хоча б приблизне визначення цьому поняттю, можна навть сказати, цй флософськй категор... Що означать бути людиною? Що для цього треба робити, чого прагнути? Я мыслю, кожен повинен намагатися вдповсти на це питання хоча б для для себя: це допомага визначити сво життв орнтири, розбратися у свох же власних поглядах на свт та на для себя.
Цкаво простежити, як змнювався погляд на людину, життву мсю мсце у всесвт протягом сторч. Згадаймо фаталзм давнх грекв та римлян: вони врили, що життям людей повнстю керують боги, все визначаючи наперед. Долю, визначену олмпйськими всевышними, на думку давнх людв, не можна було змнити. У часи Середньовччя людина все ще перебувала пд тиском догм, визначеност наперед. Тльки в епоху Вдродження починаться розквт незалежност людсько стоти, постулються свобода вибору, можливсть самому виршувати свою долю. У цей час митц у творах мистецтва пропагують принципово нов де: вважаться, що людина мстить господа в соб, сама напвбожественою стотою, здатна творити, розвиватися, обирати свою долю. Так само й пзнше, натхненн вдкриттями науки, розвитком цивлзац, люди дедал бльше врять у власну вдповдальнсть за сво життя, у право змнювати та обирати свою долю. Як бачимо, погляди на саму людську сутнсть змнювались протягом сторч. Чи було щось, що поднувало вс ц думки та теор? Безумовно! Яку б концепцю не пдтримували представники того чи ншого сторичного та культурного часу, яку б флософську школу не вважали найкращою, проте зоставалися вчн, загальн цнност. Людина за природою свою блага, народжена у добр створена для блага. Людина ма дар вд Господа: можливсть творити, розвиватися, кожен народжуться, маючи певн таланти, треба лише розвивати х, а не закопувати у землю, як кажуть.
Идентичен погляди висловлю Василь Симоненко у свой поез з промовистою назвою Ти знаш, що ти людина?. На початку твору поет зазнача: Усмшка твоя дина, Пытка твоя дина, Оч тво одн. Ця фраза проходить рефреном крзь увесь поетичний твр. Головним у людин, як можна зрозумти з поез, Василь Симоненко вважа ндивдуальнсть, особистсне начало.
Спочатку ця думка видалася мен не новою, але потм я зрозумв, наскльки важливою вона , наскльки загострються актуальнсть у наш час! Адже зараз риси ндивдуальност нередко стираються. Глобалзаця, про яку постйно сперечаються представники рзних полтичних та громадських органзацй, напевне, ма сво позитивн риси, але так нередко вона призводить до нвеляц вдмнностей мж людьми, мж цлими нацями. Люди прагнуть певно унфкац одягу, з'являться поняття загальних, свтових мов (такою 100 англйська), в електронному сплкуванн за допомогою нтернету стираються майже вс вков, соцальн вдмнност мж людьми. Я впевнений, що це проблемою на сучасному етап розвитку людства, яку треба розв'язувати, принаймн намагатися розв'язати. Не треба намагатися самотужки змнити свт: рясно розсипати антиглобалстськ меркнула подбне, мен здаться, треба почати з для себя, з визначення ндивдуальност у соб. Люди, як мають власний стиль в одеж, власну неповторну манеру говорити та незалежними й оригнальними у думках та поглядах на життя, привертають до себе увагу, з ними примно та цкаво сплкуватися. Тож треба бльше уваги придляти свому розвитков, виробленню власних смакв та поглядв, пам'ятаючи, що будь-яка людина неповторна. дуже добре, що лтературн твори, як нагадують нам про так важлив аспекти людського життя, допомагають нам у сут