Мн-твр враження псля прочитаного твору Маруся Квтки-Основяненко

Поклавши в основу повст Маруся зворушливу сторю деального кохання Марус та Василя, митець всх без винятку персонажв повст зобразив благородними душевними людьми, правдивими самовдданими, працьовитими й скромними, покрливими й богобоязливими. Вдповдно ним добиралися й художн засоби. З одного боку, Квтка-Основяненко скористався досвдом неперервною лтературною традицю житйно лтератури, вдаючись нод до стилзац мови пд Святе Письмо, а з иного, послуговувався фольклорними джерелами при визначенн позитивних якостей людини, внаслдок чого певна конописнсть образу герон оживлялася струменем народно поетики. Обрана Квткою художня форма не могла не вмстити всю повноту й багатство життя, тому повсть насичена мальовничими картинами звичав та побуту, барвистими юписами природи. Саме народнопоетичний струмнь применшував вдчутну сентиментальнсть повст, компенсував недостатню ндивдуалзацю образв, допомагав окреслити перед читачем Украну та люд. Цю сворднсть твору Квтки-Основяненка пдкреслив В. Блнський, вдзначаючи, що, крм названих поменно персонажв, у повст Маруся ще герой герой перший, важливший за Наума, за Василя, за Настю, за саму Марусю, це Малорося з поетичною природою, з поетичним життям обычного народу, з поетичними звичаями. Оцей-то герой становить всю принаднсть, всю поетичну чарвнсть повст

Мене, незважаючи на певну свою сентиментальнсть, перш за все приваблю нрав Марус. Цкаво спостергати, з якою любовю випису характер создатель. Ось ми вперше зустрчамося з геронею: Та що ж то за двка була! Висока, прямесенька чорнявенька, очиц, як тернов ягдки, брвоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська морда, що у саду цвте, носочок так соб прямесенький з горбочком, а губоньки, як цвточки розцвтають, меж ними зубоньки, неначе жарнвки, як одна, на ниточц нанизан. Коли, було, заговорить, то усе так звичайно, розумно, так неначе соплочка загра стиха, що тльки б слухав

Маруся явля собою деал укранського жночого нраву, як бачив його письменник. Вона наделена найкращими людськими якостями: добротою, терплячстю, чеснстю, врнстю. тому, можливо, як вдчува сам Квтка-Основяненко, Марус нема мсця в цьому житт, вона занадто прекрасна для нього. Героня гине, залишившись до кнця врною свом деалам.

Надзвичайно прекрасно виписаний Василь. Як Маруся, вн втленням деалу народного нраву. Ось, як опису його создатель: Хлопець гарний, русявий, чисто голений, чуб чепурний, уси козацьк, оч веселеньк, як зрочки; на виду румяний, моторний, звичайний; жупан на ньому синй китава юпка, поясом з аглицько каламайки пдперезаний.

В опис парубка ми бачимо виразн ознаки фольклоризац, використання яскравих усталених народнопоетичних ептетв. У свому коханн Василь Маруся це нби персонаж народних псень про щасливе чи нещасливе кохання парубка двчини, що перетворюються в символ чистоти людських почуттв.

Так само деалзован образи Наума й Наст. Вони нби являють собою персонажв житйних творв, уособленням мудрих святих батькв. Але ця деалзаця не драту читача, адже вона також вдображенням одвчно мр про прекрасне, може, навть казкове життя.

Загалом, на мою думку, художнй свт, створений Г. Квткою-Основяненком у повст, це свт добра й правди, свт гармонйних людських стосункв, свт, що пдкорються одвчним моральним законам. про цей свт, можливо, мр кожен з нас. Тому я не вважаю, що тема й геро повст застарли на наш час. Тепер вони для нас тим деалом людських стосункв, до яких ма прагнути наблизитися кожен.

Народнопоетичний струмнь Марус робить зрозумлою й доступною читачев. Б. Грнченко зауважував з цього приводу: Те, що мен здаться сентиментальним, чого не бува в житт, вони (читач) вважають за прикмети деалу, се робить м намальований образ ще кращим, ще рдншим ближчим до серця. це однаково честно як для XIX, так для XXI столття.