Цитатна черта : Захвра Беркута, Максима, Мирослави та Тугара Вовка.

1) був мужик, як дуб. Плечистий, пдсадкуватий, з грубими обрисами ли-ця дерзим, чорним волоссям, вн сам подобав на одного з злющих тухольських ведмедв. (Тугар Вовк)

2) Товариш поводились з ним так само, як вн з ними, свобдно, несилувано, смялись жартували з ним, а проте виповлювали його розкази точно, швидко так забавно та радо, немов сам без розказу були би в тй хвили зробили те саме. (Максим Беркут)

3) Але в чм не мала вона пари мж своми ровесницями, так се в природнй свобод свого поводження, в незвичайнй сил мускулв, у смливост й ршучост, властивй тльки мужикам, що виросли в ненастаннй боротьб з супротивними обставинами. (Мирослава)

4) Се був сивий, як голуб, звиш 90лтнй старець, найстарший вком у цлй громад. Батько всьмох синв Рани някий знахар не вмв так скоро гар-но зарадити, як вн. (Захар Беркут)