Помогите пожалуйста: нужна цитатная черта Панночки из творения Марко Вовчка

У ставленн до двчат-крпачок панночка жорстока й ненависна, вона змушу х постйно працювати, та ще й гневаться, если бдн пдуть обдати та вдрвуться вд роботи. Та найбльше потерпала вд не Устина, на якй та зривала все сво злобно, роздратування, неначебто це не жива мисляча стота, а якась тварина чи бездушна рч: Вона мене й щипа, й штришка, гребнцем мене скородить, шпильками коле, водою злива чого, чого не доказу над мою головонькою бдною! 1-го разу панночка навть трохи не задушила Устину через те, що та не так заплтала. Як бачимо, панночка втрача будь-як звичайн людськ моральн принципи в ставленн до крпакв.

Такою ж була нститутка в особистому житт. Если вона закохалася в полкового лкаря, то навть до нього ставилася, немов до свого прислужника, а не до тако ж людини. Устина сказать про почуття: Якось дивно полюбила, не по-людськи. Вона нби хизуться перед ншими панночками, що зумла приборкати такового горделивого красеня. Панночка спочатку хоче втерти носа всм ншим двчатам, до того ж вона дума, що лкар бдний, то й не ма в ньому особливого нтересу. У бажанн володарювати людьми панночка доходить до вздору, если, наприклад, забороня лкарев напитися води, хоч його й изнурять спрага. Если ж дзнаться, що лкар ма статки, зразу ж виршу вийти за нього замж.

Дуже характерним епзод, в якому панночка повдомля, що подарку молодим Дубки. Лкар тод замряно згаду, що здесь вони закохалися, що садок зелененький, квтчастий там. А панночка смться з нього, думаючи тльки про прибутки вд цього матку: Садок зелененький, садок квтчастий... Ти згадай, серце, як Дубц дохдн! Ц холодн слова якнайкраще показують духовну нерозвиненсть, дрбнсть натури.

На хутор, ставши повноправною господаркою, панночка все бльше навсн, намагаючись витиснути з матку бльше зиску: Люди прокидались лягали, плачучи, проклинаючи ... Усе пригнула по-свому молода пан, усм боту тяжку, усм зло пекуче з-найшла. Калки нещаслив, дти-кришеняточка, й т в не не гуляли; здавалося усяке дло каторгою. Стоока наче вона була, все бачила, всюди, як та ящрка, по хутору звивалась; тльки погляне, то наче за серце для тебя рукой здавить. Дйсно, в глазах крпакв панночка поставала не як людина, а як якась страшна потворна стота, ящрка, уособлення злобна й страждання