повисть на вильну тему

... Я зрозумв одну нехитру стину. Вона в тому, щоб робити так зван чудеса своми руками. А. Грн Повсть Олександра Степановича Грна Червон втрила уособлю прекрасну юнацьку мрю, яка неодмнно здйсниться, якщо врити чекати. Сам письменник прожив важке життя. Майже незрозумло, як цей похмурий чоловк, не заплямувавши, пронс через болсне снування  дар могутнього уяви, чистоту почуттв сором'язливу усмшку. Пережит труднощ вдбрали в письменника любов до дйсност: вона була дуже ужасною безвихдною. Вн завжди намагався пти вд не, вважаючи, що краще жити невловимими снами, нж гидотою смттям кожного дня. Почавши писати, Грн створив у свой творчост геров з сильними незалежними нравами, веселих смливих, як населяли прекрасну землю, повну квтучих садв, пишних лук безкрайнього моря. Ця вигадана щаслива земля, не нанесена на жодну географчну карту, виновата бути тим райським куточком, де щаслив вс, хто живе, нема голоду хвороб, вон нещасть, а жител займаються творчою працею творчстю. У повст Червон втрила Грн розвива свою давню думку про те, що людям необхдна вра в казку, вона розбурху серця, не да заспокотися, змушу пристрасно бажати тако романтично життя. Але чуда не-приходять сам собою, кожна людина виновата виховувати в соб почуття великолепного вмння розумти навколишню красоту, интенсивно втручатися в життя. Письменник був переконаний, що якщо вдняти у людини здатнсть мряти, то зникне сама головна потреба, яка народжу культуру, мистецтво бажання боротьби в м'я великолепного майбутнього. Грн мряв про слпучому раз радост, наповнював цими фантазями сво твори, але особливо яскраво вони проявилися в фер Червон втрила, написанй у 1920-1921 роках. Все вдмнне в цьому, здавалося б, обычному розповд. Повсть побудована на внутршньому зставленн двох геров: Ассоль Грея. Маленька мрйниця Ассоль живе в нехитрому свт серед грашок, створених батьком Лонгреном, а пзнше сама почина творити маленьк дива: Ассоль мр приловчитися, щоб (у не) на дошц сама плавала човен, а весляр веслування б по-справжньому, потм вони пристають до берега, вддають причал честь честю, наче жив, сядуть на берез закушувати . Н до цього чи прагне будь-який митець, щоб його твори були б як живой, радували б серця людей. Грей також потрапля в незвданий свт, тому що йому душно тсно в фамльному замку, де його гнтять умовност свтла. Юнак прагне в бурхливу стихю морського життя добиваться свого: ... Грей йшов до мети з стиснутими зубами блдим обличчям. Вн виносив неспокйний працю з ршучим напруженням вол, вдчуваючи, що йому 100 все легше легше по мр того, як суворий корабель вдирався в його органзм, а невмння замнювалося звичкою . Створити чари розповд, дйти до свдомост читача допомага творцу образну мову твору. Несподван свж метафори та ептети Грна заворожують читача, вводять його у фантастичний свт, створений письменником. Була повна нч; за бортом ув сн чорно води дрмали зрки вогн щоглових лхтарв. Теплий, як щока, повтря благоухало морем. Грей, пднявши голову, примружив оч на золотий вуглля зрки; миттво, через запаморочливою миль, просочилась в його зниц вогненна голка далековато планети . Здавалося б, нехитра розповдь веде читачв в красиву казку, але кожен розум - треба тльки дуже бажати, щоб вона здйснилася, прагнути до намчено мети, працювати для втлення в життя. Читання повст Червон втрила - завжди зустрч з прекрасним, виховання духовност, вдкриття дивовижного свту, в який так просто органчно вводить читачв Олександр Грн. Його твр поступово розкрива душу молодих геров. Чи не тому сучасна молодь обожать цю романтичну ферю. Червон втрила - це благовидна казка, а й реальний шлях у ту чарвну крану, яка необхдна кожнй людин.