Чи заспоковся б гересим калитка якби придьав земл смоквинова

Пса вана Карпенка-Карого 100 тисяч розповда цкаву сторю про низьк людськ почуттях якостях. Як зрозумло з само назви твору, найголовншою мотивацю для головного героя твору тльки грош. Герасим Калитка був дуже жадбним, не мав нчого бльш важливого в свому житт, нж збагачення. В цлому цей образ був досить характерним для того часу. Тод справд грош земля були надзвичайно важливими для людини успшного життя.

У вдповдност до змсту твору, Герасим Калитка дуже любив дв реч грош та землю. У твор наведено величезна кльксть прикладв того, як вн все це обожать наскльки вн жадбний у звязку з усм цим. Вн докоряв свох слуг за зайвий здений ними шматок хлба, хотв одружити свого сина на багатй двчин, яку син не любив. Вн був жадбний навть по вдношенню до власно дружини, яка просила дати й жеребцов, що добратися до м100. Бльше того, Герасим Калитка був готовий на будь-як хитрощ навть на незаконн д, щоб хоча б трохи збагатитися. 1-го разу до нього в гост прийшов врей запропонував за клька тисяч справжнх грошей купити 100 тисяч грошей фальшивих, як неможливо розпзнати. Герасим був настльки жадбний, його свдомсть було настльки помутнлою, що вн погодився на цей очевидний обман. Крм того, йому були сильно потрбн грош, щоб дати х у борг пд заставу чужо земл Смоквина, а потм витребувати цю землю соб. На жалко для Герасима, 100 тисяч, видан йому врем, виявилися простими папрцями, а тому вн не змг купити землю Смоквина, та й видан врею грош були втрачен.

Нема жодних сумнвв у тому, що навть якщо б афера Герасима Калитки виявилася успшною, щасливою ця жадбна людина несли не стала би. Вся неувязка в тому, що людська жадбнсть просто не ма меж. Якщо людина жадбна, вона нколи не заспокоться. Помилково вважати, що багат люди не можуть бути жадбними, тому що у их багато грошей. Навпаки, якщо людина багата, означать, грош для не дуже важлив. А це в свою чергу говорить про те, що вона х надзвичайно цну н за що не вддасть не поступиться будь-кому ншому н за яких обставин.

Можна з упевненстю говорити про те, що Герасим Калитка не заспоковся б, якби отримав землю Смоквина. Бльше того, ця удача зробила б його ще бльш жадбним до грошей до земл. Вн би вдчув, що у нього все виходить, що вс його афери проходять, а тому продовжив би шукати можливост наживатися на оточуючих. Я мыслю, що невдача Герасима повинна була послужити йому уроком показати йому, що грош земля можуть зпсувати людину.