Твр на тему "Роби те для чого народжений".

Видатний просвтитель письменник всмнадцятого столття, визначний флософ Григорй Савич Сковорода в укранськй лтератур займа особливе мсце. Большой влив на формування таланту поглядв цього мислителя мало життя суспльства тогочасно Украни. Це життя згуртувало дух письменника зробило з нього непримиренного борця проти соцально несправедливост, утвердило Г. Сковороду як гуман100 та демократа.

Г. С. Сковорода большой митець. Його безсмертя велич поляга у тому, що в час найжорстокших утискв укранського народу царизмом вн став на захист прав звичайних людей. Вже тод письменник флософ Сковорода мряв про справедливе суспльство, у якому кожен укранець буде жити добре щасливо.

Уся творчсть цього видатного укранця сповнена флософських роздумв про днсть природи людини, про людське життя щастя. Особливе мсце в цй творчост займа дея сродно прац. Дуже шанобливо письменник ставиться до розуму чисто совст. Найчастше у творах Г. С. Сковороди свт людських турбот контрасту з зображеннями чарвно укрансько природи, йде одвчна боротьба життя смерт, добросердечна злобна.

Сво флософськ погляди Г. С. Сковорода найбльш яскраво висловлю в байках, адже саме вони одним з найкращих засобв пзнання людських вдносин, людських нравв. У свох байках письменник засуджу панвн верстви тогочасного суспльства з х беззаконням, нахабством пихатстю. Бльшу частину усх байок Г. С. Сковороди складають твори, провдною думкою яких думка про необхднсть жити за природою, думка про необхднсть працювати за здбностями, за покликанням, за нахилами. Создатель вважав, що тльки таке життя така праця приносять користь суспльству щастя людин.

Найбльш яскраво ця думка звучить у байц Бджола Шершень, в якй розкриваться радсть труда, адже справжнм джерелом щастя Г. С. Сковорода вважав саме працю. Я повнстю згоден з творцом. На мй погляд, нещасна людина та, яка або зовсм не працю, або займаться не свою справою.

Письменник вважав, що щастя сво не треба шукати за морем. Шукати його треба в самому соб. У байц Зозуля Дрозд Г. С. Сковорода стверджу: Щасливий той, хто поднав природжену свою боту з загальною. Вона справжн життя. Та щастя людини поляга не тльки в улюбленй прац, а ще й у безкорисливй, щирй, справжнй дружб. Щасливий, хто хоч саму тльки тнь благо дружби нажити спромгся.

Плохо ставиться письменник до невпинного прагнення людей до багатства. У свох творах вн викрива тогочасне суспльство, в якому пану лицемрство, цнуться злее багатство, а бдн та чесн люди зневажаються. у Г. Сковороди флософська псня Щастя, де ти живеш?, в якй вн дослджу найважливш на його погляд аспекти щастя, розгляда згубний вплив на людину багатства, розмркову над втратою внутршньо свободи, цннстю людського життя, працьовитстю мудрстю звичайних людей. З ц псн 100 зрозумлим, що Г. С. Сковорода щиро врив у краще майбутнукранського народу його щасливе життя.

На могильному камен Г. С. Сковороди розмщено напис: Свт ловив мене, але не спймав. Ц слова письменника флософа ще раз пдкреслюють мудрсть його вчення. Незважаючи н на що, вн до кнця життя зберг усе, що поважав: чистоту совст, яснсть розуму вддансть улюбленй справ будити людськ серця незвичайним поетичним словом. Я вважаю, що якщо кожен з нас буде чесною людиною, буде жити по совст мати улюблену боту, як того хотв видатний укранський письменник флософ Григорй Савич Сковорода, свт обовязково змниться на краще.