Твр на тему:як я вдношуся до пенсонерв

Кожен скаже, що добре з повагою. Це на словах. А чи так завжди бува на дл?

У всьому свт, особливо в розвинених кранах, населення стар, збльшуться вдсоток людей пенсйного вку. не завжди держава в здатна нормально забезпечити життя людей похилого вку. Це ми бачимо й у себе, в Укран. Добре, звичайно, коли бабуся ддусь живуть у родин дорослих дтей, если онуки. Або якщо стар живуть окремо, але де-небудь поблизу. матеральних заморочек у них менше, - найголовнше - вони вдчувають себе, як ранше потрбними, допомагають длом, добрим словом.

Ось це найголовнше. Нередко не матеральн проблеми переносяться людьми похилого вку найболючше, а вдчуття покинутост. Адже вони були молод, як ми сьогодн. З х працею пов'язано все те, чого досягло наше суспльство. Вони-то створювали фундамент цих досягнень. Будинки, в яких ми живемо. Дороги, по яких здимо. ще вони, як ми, приятельствовали закохувалися, будували см', ростили дтей. Без цього батькв наших, нас самих просто не було б.

Час бере сво. У старих сили вже не т, здоров'я пдводить. Зате знання, величезний життвий досвд. Часом ми ображамося на зайв повчання, не можемо терпляче вислухати поради старших, вважамо, що вони нчого не розумють в наших дилеммах. Може бути, лтнм людям не завжди легко наздогнати сучасний ритм життя. Але вони хочуть нам добросердечна! Що ж, ми повинн бути терплячими, навть якщо порада не найвдалша.

Я, наприклад, дуже дружу з бабусею. Вона цкаво розповда про свою юнсть, яка припала на важк пслявонн роки. Розповда про те, як вчилася працювала, як познайомилася з майбутнм свом чоловком - мом ддусем. Як народився у их довгожданий первсток - мй батько, а потм його маленька сестричка. Бабуся дос по господарству мам допомага, мен при нагод консультацю по лтератур да. Нехай вона ще багато рокв залишаться такою бадьорою, але якщо коли-небудь роки взьмуть сво пдведе здоров'я, хба ми вважатимемо тягарем, хба не пдтримамо, не оточимо турботою?