Допоможть бкдь ласка, знайти твр "Гончар" ( 7 клас). Тема: Письмовий

ГОНЧАР
За  вкнами  згаса  денек.  А  може,  то  тльки  здаться  ветхо-му  Сахронов...  Занемг  старий  гончар,  лежить  на  деревяному
лжков.  В  хат  вечорова  сутнь...
Сонце  майже  навкруг  обйшло  ддову  хату    вже  в   приза -хдне напльне вкно жбурнуло золотим полумям. Слпучий снп
промння впав на двер, висвтив мисник коло одврка   полицю,
що  темнла  на  блй  стн.
У миснику   на полиц стоять глечики, коники, куманц, ма -ктерки, горщики, журавлики, баранц  все це зробив дд Сахрон
своми руками. З глини народилися вони... Для нього  вс ц гончарн
вироби як дти. Вн навть памята, если вони зявилися на свт...
Издавна, ще малим, потрапив Сахрон до гончарн,   завертвся
його  круг.  Навчався  в   самого  Пошивайла  Тараса,  известного  
майстра,  якого  знали  на  всх  ярмарках...
Вд  Пошивайла     перехоплював  науку  малий  Сахрон.  Мав  
особливе  вдчуття  до  глини...
Сахрон брався до дла, як маляр або музикант. Неспокйний,
трепетний. До глини завжди придивлявся: щоб з  доброго родовища
була та, щоб вимшана старанно, не густа    води не було в  нй за -йво.   вже если брав з замсу, то неначе зачерпував пригорщами
зерно з пшеничного вороха. Клав на круг, обймав   обома руками
той кавалок мокро глини починав священнодяти. Пднмав уверх,
формував свого глечика чи куманця, вилплював чутливими паль -цями, вкладав у  сиру глину тепло долонь свох   жар сво душ.
Стнки  того  виробу  мусили  бути  не  товст    не  перетончен,
рвними,  як  сталевий  лист  пд  умлою  рукой  ковали.
  вже  так  старався  гончар,  щоб  не  було  по  боках  жодного
бугрика чи вимки.    виходили з-пд його рук не просто горшки,
мактри, виходила псня, витворена з   глини. Загартована в   печах
на огн, та псня дзвенла потм на всх ярмарках, скликаючи до
для себя  двчат    молодиць.
А  ще,  бувало,  як  розмалю  сам  глечика,  вазу  чи  куманця
маками,  пшеничними  колосками,  жолудями  а  чи  пелюстковим
цвтом  соняхв,  жар-птицями  та  жайворонням,  то  вже  й  сам  не
врить,  що  це  його  бота.  Якими  тльки  барвами  не  грала  його
одухотворена  глина,  якими  звуками  не  видзвонювала.  Радувала
вона    слух,    зр,     душу...