план про бблйну притчу

4 А если збралася сила народу, з усх мст приходили до нього, сус сказав м у притч: 5 Вийшов сяч сяти сво зерно. як вн сяв, одне впало край дороги й було потоптане, птиц небесн його видзьобали. 6 Друге свалилось на камнь , зйшовши, висхло, бо вогкости не мало. 7 нше впало мж тернину, тернина, вигнавшися з ним вкуп, його заглушила. 8 Врешт, нше впало на добру землю , зйшовши, сторицею вродило. Кажучи це, сус голосно мовив: Хто ма вуха слухати, нехай слуха. 9 Учн його спитали, що б вона могла значити, оця сказка. 10 Вн сказав м: Для вас дано знати тайни Божого Королевства; ншим же в сказках, щоб вони, дивлячись, не бачили, слухаючи, не розумли. 11 Ось що означать оця сказка: зерно це слово Боже. 12 Т, що край дороги, це т, що слухають, та потм приходить диявол вирива геть з х серця слово, щоб вони не уврували та й не спаслися. 13 Т ж, що на камен, це т, що, почувши, з радстю приймають слово, але не маючи корння, врують дочасу й пд час спокуси вдпадають. 14 А те, що впало мж тернину, це т, що вислухавши, дуть, та клопоти, багатства життв розкош х душать, вони не дають плоду. 15 Нарешт, те, що на земл добрй, це т, що чувши слово серцем щирим, добрим, його держать дають плд у терпнн.
(От не знаю чи верно я знайшла ну напевно якось так)

О проекте

план про бблйну притчу

Добро пожаловать!