Твр-оповдання на тему "пригода в лс" (бажано з махоньким далогом).Будь-ласка

Майже щолта я жджу до бабус в село Веселе. Там у мене компаньон Андрй. Вн мй сверстник так само, як я, прижджа влтку до сво бабус з м100. Андрй - развлечений добрий товариш, хоча й любить прихвастнуть, та й боязкуватий малсть: Один раз пшли ми з Андрм ншими хлопцями в лс. Довго ходили, назбирали грибв, налися чорниц. Денек теснее издавна перевалив за обд, коли ми повернули додому. демо, рзн цкав випадки з життя один одному розповдамо. А Андрюшка що не скаже, виходить, що вн самий смливий, найшвидший, самий кмтливий. Ми посмюмося тихенько, але не заперечумо - нехай соб бовта. Але отут близко вд краю лсу ми почули незрозумлий шум. Загрозливий тупт насувався прямо на нас, трскотли суки, мен, якщо чесно, стало небагато не по соб. Але. я подивився на мсцевих хлопцв побачив, що м ничуточки не страшно. Андрй же, не втрачаючи н секунди, незбагненним чином забрався в густ колюч кущ й тихо, з розширеними вд страху глазами, подавав нам звдти знаки. Незабаром шум вийшов, сльськ хлопц прийнялися реготати, витягаючи Андрюшку з чагарнику. Виявляться, за пагорбом пролягала тропа, по якй сльська вереница вертаться додому. Так ми, мськ, злякалися звичайних корв, а Андрй цим летом бльше не хвастався. 2 варант з приходом осни починаться грибна пора. По вихдним ми всю родиною сдамо на електричку демо в лс. У кожного в руках бльший кошик, а за спиною - ранец з жею й теплими речами. У цю недлю ас було як звичайно. паровоз, Що Пихка, привз нас на станцю о шостй годин ранку. Ми вдправилися по стежц в глиб лсу, любуючись золотавим листям радуючись тихй сонячнй погод. Псля недовгого привалу й снданку почалося грибне полювання. Грибв виявилося сила-силенна: сирожки, маслюки, бл, лисички... Бльш й зовсм малюсньк, як смачнше всього. Ми так захопилися, що зовсм забули про необхднсть запам'ятовувати дорогу, а если спробували зорнтуватися, зрозумли, що... заблудилися. Спочатку я дуже зрадв: от було б здорово заночувати в лс! Але мать швидко остудила мй запал, сказавши, що оснн ноч холодн, та й спати не на чому - спальники-те ми не брали. Тому було виршено вибиратися. Ми рушили навмання, голосно кричачи агов! агов!. На щастя, незабаром нам зустрлися нш грибники, як й вивели нас на станцю. Додому ми повернулися утомлен, але з повними кошиками грибв. Так, ця пригода запам'ятаться мен надовго.