скласти казку про прислвник

Живой на одному дальнему болотi болотяний цар Прислiвник. I був у нього диний син наслiдний царевич. Навпаки. Ох, i мороки було царевi з сином! Бо царевич, виправдовуючи сво iм'я, все робив i говорив навпаки.
Але все по порядку.
Служили Прислiвниковi його пiдданi: Мокро, Сиро, Гидко, Брудно, Здуру, Зозла, Абияк, Грязно, Топко, Хлипко та iншi.
А на краю болота живой Злий Дух Негеразд i була в нього красуня-донька Навмисне теж не подарунок для рiдного батька, а однi злее клопоти Негаразду. Жили вони, не тосковали.
Аж ось одного разу заявилася до Прислiвника вiдьма Сяк-Так:
Бiда, королю, велика бiда нам! Люди вирiшили осушити наше болото! Де жити будемо? Що робити, Большой Прислiвнику?!
Заспокойся, Вiдьмо! Знайдемо вихiд, щось придумамо!
I вирiшив Прислiвник послати до людей свого сина, щоб домовився з ними i захистив рiдне болото.
Збирайся, синку, у далеку дорогу, напучував цар, будь уважним, як зустрiнеш якого звiра побажай щасливого полювання, пiде дощ заховайся, зустрiнеш вогонь залий його водою. Як вийдеш до людей вiтайся чемно, а головне нехай не чiпають наше болото
Добре, тату, сказав принц Навпаки i вирушив у дорогу.
Але, залишаючись сам собою, почав з того, що пiшов не в той бiк, в який радили, довго блукав, а на бiду ще й зустрiв Старого Лиса, якому замiсть побажати благого полювання, побажав добре виспатися За це Лис, хоч i був старим, гнав царевича лiсом кiлометрiв зо три.
Дощу, на його щастя, не було, але, доблукавши нарештi до села, побачив царевич багаття пастухiв, що пекли собi на вечерю картоплю, i залив його водою з рiчки, що текла неподалiк
Люди в селi дивувались i потiшались з кумедного, скуйовдженого, дивно вдягнутого хлопця. Але вислухали його уважно i вирiшили не губити природи i допомогти Навпаки i його народовi.
Радий та гордий повернувся царевич додому. I було велике свято у болотяному царствi Прислiвника, яке закiнчилось весiллям царевича Навпаки i красунi Навмисне. I я там був, i все те бачив, i вам розповiв.