допоможть написати твр на тему "У ЧОМУ ПРИЗНАЧЕННЯ ЛЮДИНИ?"

Я Людина! Я частина суспльства! Я поважаю та дотримуюсь законв писаних неписаних. Я  маю свою роль у цьому свт мо життя не пройде марно!  Це все звучить горделиво. Чи не так? Та чи кожен з нас  може впевнено промовити, що вн заслугову на те, щоб називати себе Людиною? Чи достатньо для цього мати лише людську подобу? Чи може  розум душа визначальними? Хто вдповсть на ц питання? Большой Творець чи може сама людина, яка  з денька у денек створю себе самостйно?

Серед буденного клопоту постйно метушн, ми нколи зупинямось, щоб зробити глибокий вдих. в цей момент ми озирамось навколо для себя помчамо, що все, що нас оточу, далеке марне Яскрав вогники м100 тьмянють ми починамо думати над тим, куди ми весь цей час бжимо стрмголов, до чого ми прагнемо що представля з для себя весь цей простр навколо нас, ц люди, що кожен день проходять крзь наше життя, як  нби через вокзал, де просто чекають свого потяга, залишають його, як тльки потяг прибуде, в душ вд цього становиться порожньо сумно, навть вд секундних зустрчей.

Навщо людям закони, якщо вони так люди? Через те, що дехто забува про Совсть м потрбн жорсткш мри? Де ця граница мж людиною бологчною людиною нравственною? Давно стерлась З роками стала невидима Про не забули не прагнуть згадати! Але якщо ж ви справд люди, то чому ж ви просто не сможете слухати свого серця?  Навщо ми обмежумо сво д?

Я вважаю, що у наш час  закон це милиц для морал. що ми розучилися думати серцем, тепер думамо злее головою. ще намагамось для себя виправдати, говоримо, що серце не може думати, тльки вдчувати. А це далеко не так, бо серце теж дума, але трохи накше. Йому не потрбн закони Воно не зна злобна

навть взьмемо, для прикладу, такий момент, коли ми хочемо допомогти ншим. На цей вчинок нас спонука серце, а розум тльки псля цього сигналу виршу, як чинити в цй ситуац. Вн зважа на те, як це сприймуть люди, яка вд цього може бути вигода тд. Але це ж неправильно! На таких прорахунках Людиною ж бо звичайно стати можна, але це буде лише в очах нших А чи не важливше твердо стояти на ногах для для себя самого! Щоб не ми пристосовувались до ситуац, а щоб ситуаця сама робилась для нас вигдною.

Що ж я цим всм желаю для вас сказати: призначення людини бути Людиною. Бути Людиною робити все за покликом серця! Робити щось у житт за покликом серця прожити життя немарно!