твр-опис пам039;ятки стор та культури у художньому стилi (Хотинська

Народн легенди переповдають, що ця фортеця вперше була збудована ще за життя суса Хреста. Археологчн розкопки засвдчили, що люди тут теснее жили понад пять тисяч рокв тому. Мсце це було настльки бажаним, що кандидатв на володння ним не бракувало несли. Та й саме мсто за народною етимологю так називаться жадане або бажане, одним словом Хотин.

Той, хто володв мстом, контролював також дину дорогу , що виходила з вковчних лсв берегом струмка до переправи на Днстр, саме бля пднжжя скел, на якй височла, змнюючи з часом свою архтектуру та конструкцю, твердиня. А контроль дороги, а тим бльше переправи через велику рчку, в ус часи був дуже прибутковою справою. Тому володти Хотином дуже хотли.

Наприкнц ХIV столття Хотин увйшов до складу Молдавсько держави. Зважаючи на подвйну загрозу вд Польщ та Османсько мпер, господар Молдав Стефан Большой значно розширив фортецю. Було зведено новий мур товщиною 5 висотою 40 метрв, споруджено пять веж, рвень двору фортец пднятий на 10 метрв та роздлений на Княжий двр двр Вонв, подвря вимощуться камяними плитами та будуться керамчний водопровд, що простягався майже на клометр у бк вд рчки. Викопуються глибок пдвали для збергання прованту. Саме псля ц реконструкц Хотинська фортеця удобно повнстю набула свого сьогодншнього вигляду, крм пвденних мурв та Пвденно (Взно) брами з деревяними мостами, зведеними на початку XVIII столття турками.

Нин на територ Хотинсько фортец створено Державний сторико-архтектурний заповдник, вдбуваються числен реконструкц битв, проводяться фестивал та знмаються сторичн фльми. Захар Беркут, ДАртаньян та три мушкетери, Тарас Бульба, Чорна стрла, Могила Лева, На вйн як на вйн, Русалочка, Сказання про доблесного лицаря Айвенго, та ще понад 40 фльмв, у зйомках яких брала участь фортеця.

Суворий грзний вигляд мають оборонн стни фортец замка. Зовн х прикрашають викладен з червоно цегли чотири смуги, кожна з яких складаться з клькох квадратв, вписаних один в один, та розташованими над ними чотирма рядами ступнчастих! прамд завершених хрестами.

Так мотиви часто зустрчаються в Укранському народному мистецтв, особливо на Подлл. Завдяки узору, стни висота яких досяга 40 метрв справляють враження монолтних надзвичайно могутнх.