Твр опис мсцевост за картиною 8 класс

Твр-опис мсцевост за картиною К. Ф. Юона Березневе сонце

Скльки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленсть красотою рдно земл! Золота оснь Березень . Левтана, Ставок, що зарс В. Полнова, Укранська нч П. Кундж, Корабельний] гай . Шишкна Усе це шедеври, те, без чого людина побднша. Худож-! ник нби нагаду нам: Люди, зачекайте! Озирнться навкруги свт дивовижний та неповторний. У кожнй квтц, в кожнй глочц, росинц, у кожнм св- танку та надвечр невпинна бота природи, яка для вас подарку красоту. Написана 1915 року картина К. Ф. Юона Березневе сонце найвдомший пейзаж видатного росйського художника. Вн переносить нас у т часи, если росйськ селяни ставили сво хати з дерева. Вони були велик, добротн, затишн, як на картин Юона. Стоять так хати, повернувшись лицем до прозного шляху, поблискують на сонц високо пднесеними над землею вкнами. Що не хата то хороми. Пд дахом жила зазвичай велика отчизна. З таких осель виходило у поле вдразу чоловкв з десятеро. Поки що до польових робт далеко. Дахи хат щльно вкрит снгом.

Снгове покривало огорнуло землю. Дивишся на картину думаш: мабуть, минуло ноч по вулицях села носилася заврюха. Але розумш, що зима малюсенько-помалу почина поступатися весн. На снгу довг тн вд дерев, вд жеребцов, яких осдлали сльськ дтлахи. Протоптаною стежкою вирушили вони кудись за село, (нерташ увагу на гряду високих берз. Березневе сонце на заход запалю стовбури та глки дерев яскравим полумям. Здаться, вд их ллться тепло. Позолочен сонцем дерева, наче велетенськ сторож, застигнули бля будинкв селян. Може, посаджен вони ддами-праддами тепершнх мешканцв села. Стар дерева у правому кут картини тягнуться до сонячного свтла своми вузлуватими скривленими часом та негодою глками.

Увагу глядачв приверта забавна сценка: яскраво-червоне у сонячних променях лоша щойно прийняло снгову ванну ще не встигло обтруситися. Чорний собака з обуренням обгавку снгове чудовисько. Дивлячись на картину, вдчуваш дивовижний стан спокою умиротворення, яким дословно диха полотно. Адже К. Ф. Юон написав цю картину псля девятидобово бур виснажливого снгопаду. Хочеться надовго зберегти у намят цей дивовижний сльський пейзаж, вдчути для себя вершником проскакати заснженою вулицею на околицю села, поглянути у блакитну далечнь, звдки неквапливо йде весна