у чому я бачу красоту природи

Красоту природи я бачу в кожному явищ. З приходом ново пори року я вдкриваю для для себя яксь особливост, як притаманн злее цй пор. тому мен б хотлося зупинитися на кожнй з них.

Почну з зими, бо саме зима вдкрива двер в новий рк. Зима приваблю мене блим, пухнастим снгом, який сяючим килимом укрива землю. Якщо пильно приглядатися до снгу, то можна помтити, що вн увесь зтканий з безлч снжинок. Вони мають надзвичайно красиву тонку форму здаються мен справжнм витвором мистецтва. Дерева взимку вкрит србним нем, наче в блому вбранн. На вкнах мороз малю чарвн взерунки, дивлячись на як я нби поринаю в казку. Узагал зима нагаду мен щось казкове, чарвне, незвичайне.

За зимою йде весна. З приходом весни пробуджуться вся природа, нби вд глибокого, зачарованого, зимового сну. Весна приносить з собою запашне, свже повтря. Так пахне повтря лише весною. На деревах зявляються блискуч, липк бруньки, а на деяких деревах вони звисають, нби сережки. З гаю прилтають птахи, приносячи з собою веселий гомн та щебетання. З земл почина пробиватися молодесенька, соковита, яскраво-зелена травичка, зявляються перш квти. Незабаром бруньки перетворюються на молод листочки нжно-зеленого кольору, як виблискують на сонечку, нби вкрит лаком. Мен подобаться стежити за перетвореннями природи, як починаються весною.

Отдал йде лто, яке приносить з собою теплий втер буйне цвтння всього рослинного свту. Куди не кинеш оком, усюди посмхаються рзнокольоров квти. Дерева вже вкрит буйним листям, яке шелестить пд подихами втру й створю примну тнь. Ултку я завжди ду до моря, любуюся його безкрам простором, го синьою, сяючою поверхнею, слухаю шум прибою.

За лтом приходить золотава оснь. Усе навколо раптом змню колр. Дерева з зелених перетворюються в жовто-багрян, рожев, червон й золот. Листя золотим дощем спада пд ноги, мяко застеля собою землю, шелестить тихим смутком. Почина плакати сре небо дрбним дощиком. Птахи вдлтають у вирй.

Кожна пора року по-свому прекрасна, тому я бачу красоту природи ввесь рк.