уявть, що ви письменник . напишть власну казку( 8-9 речень)

Колись дуже издавна люди зовсм не врили у почуття, а особливо у любов. Та ось 1-го разу бда прийшла на одне поселення: холодний неврожайний рк призвв до голоду серед людей. Вони вимирали цлими см'ями, нщо не могло врятувати х. Жодно худобини птиц не залишилось по дворах.
Якось дорогою йшла вже немолода жнка побачила малу двчинку, що вмирала бля ворт свого обйстя. Худе маленьке тльце вже ледве животикло. Жалко стало жнц дитяти, вона обережно пдняла маля понесла до сво домвки. Вд сво бабун жнка знала багато мудрих речей, як можна вижити у голодн роки. Тому й не удивительно, що залишилась живою. Вона назбирала рзних корнцв та трав потроху вдпоювала дитину. А потм ще й мукиц зробила з перетертих корнчикв, так у их був хоч якийсь хлб.
Час минув, двчинка з жнкою вижили навть збрали гарний врожай з роздобутого насння.
Так, доброта та милосердя врятували двчинку вд смерт, а звали рятвницю Любов'ю.
З тих пр ходить любов по свту раду людей.