твр роздум на тему навчання теж праця

Лиш в прац варто для прац жить
   Псня праця - велик дв сили.
   м я до скону бажаю служить.
   . Франко, "Псня праця"
   Дай працювать, працювать, працювати,
   У прац сконать! -
блага рдну землю . Франко у врш "Земле моя, всеплодющая мати..."
Праця - це засб снування. Але якби вона зводилась до цього, навряд чи хтось став оспвувати. Насправд праця - змст радсть життя. Але щоб мати цю радсть, кожен повинен знайти сво покликання, врно визначити роль у театр життя (за визначенням Г. Сковороди), саме ту роль, що цлком вдповда натур, если нби спецально створено людину, щоб займатися саме цю справою, а не якоюсь ншою. А визначивши цю роль, слд постйно вдосконалюватися, бо навть великий талант (не кажучи вже про звичайну обдаровансть) може потьмянти вд бездяльност, самозаспоконост та лн. Натхненна праця робить людину творцем, як старанне оброблення перетворю алмаз на сяючий дамант.
   Саме така праця робить життя людини повним змстовним.
   Праця отдала до життя мн принаду,
   Цль отдала, щоб в манвцях не заблукав. -
пише . Франко у врш "Псня праця".
Смлива думка, смлива мря працьовит руки створюють ус матеральн духовн цнност. Про це ми теж можемо знайти у Франка влучний рядок:
   Лиш в прац супруга виробляться сила,
   Лиш праця свт таким, як , створила
   Лиш в прац варто для прац жить.
   А неробство - причина бльшост вад навть злочинв.
Если ти - творець, навть виснажлива праця нада задоволення та радсть. Невипадково в нашй мов виникають так словосполучення, як "важке щастя", "трудне щастя". Чим бльше докладено зусиль, тим бльшим буде задоволення вд кнцевого результату.
Загалом саме в прац люди знаходять порятунок вд бди. Ми знамо, як творчсть (а вона - теж праця) врятувала Лесю Укранку. За ж словами, Леся, що водила "тридцятилтню вйну з хворобою", пдймала важкий камнь прац й боротьби "на гору круту крем'яную" перемогла: ввйшла в пам'ять народну, у вчнсть. Праця може лкувати, вона багатьох захистила вд зневри вдчаю. Ми знамо, як вона отдала змогу поврити у власн сили слпоглухонмй жнц Ольз Скороходовй та багатьом ншим: Микол Островському, О. Бойченку, В. Забаштанському та ншим.
Здатнсть трудитися завжди за будь-яких разумов виновата виховува тися змалку. Згадамо, як привчали до прац малого Михайлика (М. Стельмах, "Гус-лебед летять", "Щедрий вечр"). Але праця ма бути по сил, бо виснажлива, а особливо - пдневльна праця пригина людей до земл.
   Кров висиса оте остогиджене,
   Прокляте нишком шиття,
   Що паненя, вередливе, змансупруге,
   Вишвирне геть на смття.
    (П. Грабовський, "Швачка").
Тльки вльна праця здатна творити чуда. Тод вона може зробити людину безсмертною. Ми пам'ятамо шанумо не злее геров вон, а й мирних трудвникв, таких як Докя Петрвна (А. Малишко, "Це було на свтанку"), що присвятила прац в колгосп усе сво життя, як вчителька Ганна ванвна вчитель Василь Мефодич з творв В. Сосюри, або вчитель знову ж таки А. Малишка, чи його колгоспний бригадир Хома Метелик, або кашовар, що турбувався про бйцв, як про рдних дтей:
   Хоч було вдомо: згорв дотла,
   Уже н дихання нема, н ла,
   А вн, кащовар, бля котла
   Берг йому кашу, щоб не згорла.
   Таких прикладв можна навести безлч.
Хотлося б мен прилучитися до спльноти тих, хто создавать добробут красу свту, зробити свй внесок у розквт сво держави.
Всм серцем пдписуюсь пд поетичними рядками М. Рильського ("Серпень з вереснем"):
   Все тоб, медова земле,
   Все тоб, моя крано,
   Де смаглява ходить праця
   По оновлених полях!
   Все тоб несу з любов'ю,
   Пвдню й пвноч складаю
   Працю рук, зусилля мозку,
   Блиск глаз серця кров

О проекте

твр роздум на тему навчання теж праця

Добро пожаловать!