твр-опис Карпат в ходожньому стил

Я нiколи не забуду тих днiв, если ми усiм класом разом з класним керiвником Галиною Василiвною здили до Карпат. Хто хоч раз побував у Карпатах, той нiколи не забуде побаченого. Я запамятав i тi прекраснi узгiря, що спускають рiзнокольоровi килими до шумливих рiк, спокiйних верховин, де бродять тiнi забутих предкiв. А найголовн iше довго вчуваться карпатський шум. Цей шум не схожий нi на кавказький, нi на кримський.Деколи, як пройдуть верховинами угрожай, шум ста голоснiшим, але не ляка вас бешеным ревом, навпаки, - то гудуть гiрськi потоки, свiжi та запашнi, як самi травневi угрожай. I саме в ту мить почуваш для себя мiцнiшим, стрiмким, як гiрськi потоки.Люди здесь стрункi, з вiдвертим обличчям. Як всi чеснi та невтомнi трударi, люблять довго на самотi мрiяти. А мрiяти м допомага природа. У прекрасному краю i мрiяти хочеться