переказ на тему повернення до львова

Будвництво замку розпочато, за переказами, 1362 р. Замок будувався тривалий час пзнше зазнав не раз рзних змн перебудов. Замок називали Високим вд його високого розташування для вдрзнення вд ншого замку в мст, що звався Низьким. Високий замок починався з большого пригородка. Вн був заввишки 120 м, завширшки 23 м. Тут були склади дерева, сна, соломи, й тут тримали худобу. Пригоро-док був оточений з трьох сторн мурами, з четверто, схдно, межував з меншим пригородком, також з мурами. Мури обох пригородкв мали стрльниц для стрльби. На рогах в деяких нших мсцях були башти або веж на три й чотири поверхи. Усх веж було шсть. Веж служили для оборони, в'язницями для свовльних людей. Вд слету одна вежа звалася шляхетська, де сидла шляхта, друга - гультяйська - для всх нших злочинцв. На вежах мурах вдбували охраннику
замков драби вдень вноч: в часи небезпеки колотили тривогу й смоляними бочками освтлювали темноту. До оборони замку служили гармати, гаквниц рушниц.
У замку як в'язн перебували в 1410 р. нмецьк рицар-хрестоносц, що потрапили в полон пд Грюнвальдом. У 1559 р. здесь була замкнена замечательна княгиня Гальшка з Острога, донька князя лл Острозького, що по батьков дстала величезну спадщину. Мати княжни вибрала й мужа в особ князя Симеона Слуцького. Не бажаючи вддати доньки вовод Луц з Гурки, що з нею пдступно брав шлюб, замкнулася з донькою в монастир домнканцв. Князь, перебраний за старця, дстався потайно до монастиря, але вовода влаштував його облогу. Врешт було перетято рури, якими йшла вода до домнканцв, монастир мусив пддатися. Остаточно дв сторони виршили, що Гальшка буде затримана в секвестр у Високм Замку аж до ршення короля. Льввський староста прихав за княжною перевз на замок, на символ почест стоячи на ступн карети. Але Гальшка була невтшна, сидла на лжку лицем до стни не хотла нчого сти. Король виршив, що княжна ма вертатися до чоловка. Предводитель вддав Гурц, хоча Гальшка не хотла сдати до повозу заливалася слзьми, мусила покоритися.
Замок стояв на такм неприступнм мсц, що вороги рдко если пробували його здобувати. Перший раз Високий Замок здобув 1648 р. Максим Кривонс.
Богдан Хмельницький, що тод обложив Львв, не думав добувати м100 й не вв проти нього майже няких вонних операцй. Але щоб утримати льввських мщан у страху й присилувати х до миру, вн дозволив полкам черн здобути Замок. Провд над черню мав полковник Максим Кривонс, проводир народного повстання. Кривонс пд Львовом був хворий. Рана, яку дстав у бою, у лвий бк, вище серця, не голася, але вн дав команду наступати. 15 жовтня 1648 р. Високий Замок дстався в укранськ руки. Через те цле мсто було на ласц Хмельницького зложило йому викуп.
По облоз 1648 р. Високий Замок клька рокв стояв пустий, зруйнований. Оновлено його невдовз, вн перебув нову облогу Хмельницького 1655 р. турецьку облогу 1672 р. Пзнше супроти зросту артилерйсько вмлост замков укрплення стали заслаб - замок було занедбано. Коли 1704 р. пд Львв прийшов шведський повелитель Карл XII, Високого Замку вясе не боронено. Повелитель дстався туди без перешкод там уложив план, як добути м100.
Наприкнц XVIII столття замок стояв уже як руна, що сама розсипалася пд впливом дощв повтря. За наказом австрйських властей почали розбирати мури й продавати х на матерал (За /. Крип'яке-вичем).