Написати лист ветерану!!!! На укранськй мов, бажано швидше, допоможть будь ласка)))))

Шановний ветеране! 

   Звертаюся до тебе напередодн большого свята Перемоги!

   Знову квтне бузок червоно салютують тюльпани.

   Знову светлого травневого ранку бнажимать до школи дти, а ти одягаш фронтов нагороди.

   Шстдесят пять лт трива цей урочистий похд людсько Пам'ят до братських могил обелскв, до порослих травою окопв, до памятникв музев.

   У невеличкому кол живих побратимв ти стош  бля вчного вогню, слухаш слова вдячност, псн сво юност, оч у для тебя стають вологими вд слз.

   Грка сльоза котиться по зоранй роками щоц. Ти стримував , если боляче обпкали ворож кул, если залишав на фронтових шляхах найближчих друзв, коли побачив зруйнованою рдну домвку, але тепер Але тепер плаче тво серце не соромиться свох слз. А мен хочеться пдбгти до для тебя, заглянути в оч, взяти за руку, щоб вдчути стукт твого стомленого серця, зрозумти твй бль радсть. Я розповм тоб, що немало знаю про страшну вйну геров.

   з захопленням дзналась сторю молодого танкста Байрамукова, що звльняв нашу землю. Вн уврвався в наше селище на танку, а згодом закохався одружився тут з молодою двчиною. Героя вже нема в живих, але в нашому селищ живуть його дти та онуки. Адже ти теж звльняв колись чись рдне село чи м100, може, для тебя там сьогодн згадують?

   Мй сусд, Микола Петрович, одинадцятирчним хлопчиком потрапив на фронт, був сином полка. Вн не любить згадувати про це, бо, мабуть, не для дитячо пам'ят так спогади. Микола Петрович соромязливо опускав оч разговаривав нам: Не врте, дти, тому, хто каже, що на вйн не ужасно.

   А ще згадую старенького вчителя, який вчив у нашй школ ще мох батькв. Вн розповдав нам кумедн стор з свого фронтового життя так допитливо заглядав нам у оч: Чи зрозумте, як це нелегко? Чи памятатимете, яка ужасна вйна? Звичайно, ми розуммо памятамо його тиху розповдь тихий смх, сумн оч. А ц осен його не стало

   Мтинг трива , звучать сумн сторичн довдки, але для мене це не важливе, адже я тримаю за руку для тебя, я чую тво серце, твй бль радсть.

    саме ц свтл почуття я запамятаю в цей великий весняний денек, бо я тримала за руку сторю, я слухала серце.

   Спасиб, тоб, ддусю, (ти дозволиш мен так для тебя називати?) за цей денек, за весну, за життя!                             

Памятаю. Знаю. Вдчуваю.  

Здрасти, невдомий нам, але такий дроги для нас старший друг! Про вас ми знамо тльки те, що ви брали участь у Великй Втчизнянй вйн перемогли. Зараз нам навть важко ужасно уявити, що довелося перенести для вас вашому поколнню. Як випробування випали на вашу долю! Нхто, крм тих, хто живой пд час вйни, не зна, що це таке. Адже вйна - це жах, смерть, бль страждання ...