менник жиночого роду орудного вдмнку закнченя на б,п,в,м,

За належнстю до роду та за вдмнковими закнченнями вс менники подляються на чотири вдмни.

I вдмна: менники переважно жн. й деяк менники чол. роду, а також спльного роду з закнченнями -а, -я в називному вдмнку однини: вага, гиря, машина, партя, праця; вовода, дядя; голова, сирота, убивця.

II вдмна: а) менники чол. роду з кнцевим приголосним основи та з закнченням -о в наз. вдмнку (переважно назви осб): бк, велетень, завод, край, майстер, товариш; батько, Днпро, Петро; татуньо;

б) менники середн. роду з закнченнями -о, -е, -я (крм менникв з суфксами -ат-, -ят-, -ен- при вдмнюванн): вкно, м100; море, поле, прзвище; веслля, життя, знання; також менники всх родв з суфксами згрублост -ищ-е, -иськ-о: втрище (вд втер), двчисько (вд двча), свекрушисько (вд свекруха).

III вдмна: менники жн. роду з кнцевим приголосним основи: всть, любов, мць, рч, розкш, сль, тнь, а також слово мати, в якому при вдмнюванн зявляться суфкс -ер-.

IV вдмна: менники середн. роду:

а) з закнченнями -а, -я, що приймають перед бльшстю вдмнкових закнчень суфкси -ат-, -ят-: гуся (гусяти), двча (двчати), лоша (лошати), теля (теляти);

б) з закнченням -я (з суфксом -ен- при вдмнюванн): мя (мен), племя (племен).