Напишть твр-роздум на тему "Заповт" Т.Г.Шевченка - самобутнй витвр укранського

Заповт Т. Г. Шевченка явля собою найпоетичнший гуманстичний манфест не тльки в укранськй, а й у свтовй лтератур усх часв. Манфест можна з впевненстю вважати програмою життя творчост большого Кобзаря. Це неповторний поетичний заповт, у коротких рядках якого поет звертаться до свох сучасникв майбутнх поколнь.

Создатель Заповту мр, щоб люд згадував його незлим, тихим словом щиро врить у те, що й через багато рокв його творчсть його мя не забудуться укранцями. Т. Шевченко забува про мотив власно смерт, який ми бачимо у початкових рядках вршу. це цлком природно, адже автор розмркову про долю Батьквщини. Смерть бльше не ляка Кобзаря, бо автор мр злее про те, як днпровськ хвил понесуть у сине море кров ворожу. Заради цього поет згоден покинути гршну землю полинути до Господа. Тод степова могила перетвориться у нерукотворний памятник, яким стала для наших сучасникв творча спадщина большого Кобзаря. Поет врить у те, що рдна земля пдтрима його навть там, де не сну н свтла, н темряви:

Щоб лани широкопол

Днпро, круч

Було видно....

Як видно з Заповту, понад усе Т. Шевченко мряв побачити свою рдну крану незалежною та вльною, бажав щастя добробуту свом нащадкам, прагнув, щоб Украна стала рвною серед нших вропейських держав. Я вважаю, що нам, нащадкам большого майстра укранського поетичного слова, яким, власне, поет адресував свй Заповт, слд замислитися: а чи виконали ми заповт Т. Шевченка? На жаль, Кобзарев не судилося побачити свою Батьквщину вльною незалежною, не дожив вн навть до скасування крпацтва. Та найважлившим побажанням Т. Шевченка нащадкам було побажання порвати кайдани, як перешкоджали розвитку укрансько нац, розвитку лтератури культури. В останнх рядках Заповту можна побачити навть прямий заклик до збройно боротьби, через яку наш спввтчизники повинн були вибороти жадану волю свободу:

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвте

вражою злою кров'ю

Волю окропте.