Твр-роздум на тему блаженний той, хто розум смисл кожно справи.

Учень.     Скажть,  вд  чого  сонце  в  неб  ся,

                Чому  так  скрипка  нжно  гра?

               Скажть,  учитель,  для  людини

               Що    незвдан  глибини?  

Вчитель.      Звичайно,  дти,    одна

                    Тамна,  чиста  глибина.

                    Це  нжнсть   лугу,  шум  дбров.

                    Це  дар  небесний,  це  любов.

Учень.   А  що  таться  в  цьому  слов?

Вчитель.       Все  починаться  з  любов:

                       зр  бентежне  мерехтння,

                     Душ  до  нжност  стремлння,

                     Людини  кожно  буття

                       ваше,  дточки,  життя  

Учень.      Всьому  початок    любов

                А  твердять:

                Спершу  було  слово

Вчитель.       А  я  кажу  для вас  знову  й  знову:

                    Всьому  початок    любов!..

                    Всьому  початок    любов:

                    осяванню,

                     сумлнню,

                   очам  жоржини    дитини  

                   Всьому   початок      любов.

                   Любов!

                   Я  достеменно  знаю.

                   Усе,  зненависть  теж,

                   гадаю,

                   сестра  твоя  навк,

                   Любов

                   Весна  тоб:

                    Живи  знов

                     ти  вд  шепоту  хитнешся,

                     випросташся,

                     почнешся.

                   Всьому початок    любов!

V.    Пдготовка  до  складання  усного  твору.

1.      Поетична      хвилинка.

  Одню  з найважливших  заморочек, що  хвилюють  людину  протягом усього життя,  особливо в  молодост,   любов.

Любов християнська чеснота.    Це сама сутнсть життя.  Любов  довго терпить,  милосердству, любов не заздрить, любов не величаться, не гордиться, не безчинству, не шука свого, не дратуться, не мислить злобна, не рад неправд, але рад разом стин, все покрива, всьому врить, усього сподваться, все переносить (1 Кор. 13,4-7).

  Свт завжди благословля i сонце, що вста, i серце, що коха.(В. Симоненко).

Кохання... Воно сильнше за смерть, вчне й завжди молоде. Воно в пснях  i в душах. Йому акомпанують  солов', а часом i гармати. Та повсякчас - це одне з найсильнших i найкращих почуттв, на яке здатна людина.

Вся  свтова  лтература  -  свдчення того, яке мсце посда це почуття в житт людей.

Кохання!  Згадуться  безсмертний  Шекспр...  Згадуються й  гуцульськ Ромео та Джультта,  так  псенн  та  прекрасн,  хоч  i  трагчн  почуття  Iвана  й  Марчки (М. Коцюбинський, "Тiнi забутих предкв"),  i  велика любов Марус  Чурай, що "чолом сягала неба" (Лiна Костенко, "Маруся Чурай"), i свтле кохання Лукаша i Мавки (Леся Укранка, "Лсова  псня")

Кохання окрилю людину, пдносить над буденнстю.

Прибывать це прекрасне почуття до людини в рзному  вiцi.

Але завжди кохання - це чудо, i вриться, що воно триватиме вчно.

       Кажуть,  що  про  любов  сказано  все,  але  не  всма.  Тобто  кожен  поет  чи  прозак,  драматург  чи  людина, зовсм  не  причетна  до  лтератури,  у  житт  обовязково  пише  свою  неповторну  сторю   кохання.

Звичайно ж , нема поетв, як б не писали про любов вже  надто  значне мсце вона посда у диапазон людських почуттв.  Кажуть, здатнсть до  любов мрилом людсько душ.  Любов пдносить,  ушляхетню   людину  навть  тод, если несе страждання.   Почуття любов, можливо, як няке нше ,  прагне  висловлення.  Ось  чому кохання дуже часто да  поштовх  до  творчост,  до  самовираження.  Скльки  написано  творв,  у як поети намагалися вкласти всю силу свого почуття!

      То ж  послухаймо  ц  стор  письменникв  рзних  людв    часв,  твори  яких    ви  пдбрали  для  сьогодншнього  уроку.