Твр роздум за одним афоризмом Григоря СковородиПожайлуста помогите!!!

У нашому неосяжному свт сну багато одвчних цнностей, та не менш й матеральних. Певн люди у свому житт понад усе ставлять збагачення й грош, але для бльшост головними все ж таки моральн й духовн надбання нашого народу. Можна читати рзномантну лтературу, вчитися, повнстю вддавати для себя обранй справ, але при цьому не втрачати марно час.

Дуже нередко ми впадамо у розпач, втративши коштовност, сумумо, коли губимо якусь неважливу для нас рч, але зовсм не жалкумо, если безцльно гамо свй час. Я вважаю, що марна втрата часу робить наше життя коротшим, а в деяких випадках зовсм рвноцнна смерт людини. Погибель нщо не може зупинити, але якщо ми так сильно сумумо за померлими, то чому ж тод не шкодумо за часом, який витрачамо на марн справи. Мандрвник вчний, невблаганний час де вперед, його не зупинити застерга нас Я. Дмитренко. все у нашому свт з часом переста снувати, а ось час, хоч швидкоплинний, але незлченний. Тому згаяний час, як висловився Г. Сковорода з у сх утрат утрата найтяжча.

Видатн укранськ поети й письменники рзних епох доводили нам свом життям, що не слд витрачати свй час на непотрбн, пуст справи. Володимир Сосюра у свому врш Знов село закликав для себя, читачв:

Працювать! Працювать безумовно!

Кожнй хвил нема вороття!

Н! Я зовсм ще не заповнив

Золото анкети життя.

Ц слова ще раз доводять нам, що треба берегти й цнувати кожну секунду свого життя, адже велике щастя жити. На жаль, у будь-яку хвилину життя може перерватися, а людина повинна встигнути зробити усе, що й зумовлено частью Богом.

Не менш показов й слова . Франка: Працювать, працювать, працювати! В прац сконать!, як свдчать про його надзвичайно активну творчу та суспльну дяльнсть, про його не менш активну життву позицю, якою була сповнена кожна клтина ства письменника, людини, яка вмла цнувати свй час.

Сьогодн серед оточуючих можна зустрти стареньких людей, як залишились молодими духом за сво життя зробили дуже багато, настльки багато, що м що розповдати, а нам що послухати чому повчитися. Так люди завжди прохають не втрачати марно свй час берегти його. Вони нагадують нам, що якщо на годину спзнишся, то й за рк не доженеш.