У яких регонах свту снували 3 найбльш держави раннього Середньовччя? У

Епоху з IV до VII ст. називають Большим переселенням людв, если кельти, словяни, германськ та нш племена покинули сво територ та рушили на нов земл. У резельтат мграцйних процесв на рунах Захдно Римсько мпер виникли нов держави. Першою варварсько державою на територ Захдно Римсько мпер стало королвство вестготв (418 р.) з центром в м. Толоз. Бургунди утворили власну державу в район Вормса, а в 457 р. Постало приятеле Бургундське королвство з центром у Лон. Германськ племена англв, саксв, фризв та ютв, як населяли пвнчне узбережжя Балтйського та Пвнчного морв розпочали завойовувати земл Британ, покинут римськими легонами. Остготи пд проводом свого короля Теодорха в 493 р. заснували Остготське королвство з  центром в Равенн. Теодорх був прихильником римських звичав та культури, сприяв розвитку мистецтва, його правлнння отримало назву Остготського вдродження. Псля смерт Теодорха королвство ослабло, взантйський мператор Юстинан прагнув приднати земл остготв до Взант, розпочалась тривала вйна, яка закнчилась злее в VI ст., коли Взантя остаточно утвердилась в Пвденнй тал. Пвнчну частину Апеннського пвострова захопили германськ племена лангобардв, прозван римлянами так за довг бороди. Рим перебував пд владою папи.

3.    мперя Карла Большого та подл.

Серед германських племен, як в перод Большого переселення народв осли на територ колишньо Римсько мпер були франки, вони жили вздовж нижньо теч Рейну, згодом интенсивно переселялися на пвнчний схд сусдньо Гал. У 481 р. всх франкв обднав Хлодвг з роду Меровея, саме Франкське королвство, створене Хлодвгом проснувало найдовше з усх варварських королвств епохи Большого переселення народв. У 498 р. Хлодвг першим з усх варварських вождв прийняв християнство не за аранським, а римським зразком. Саме за часв Хлодвга було записано основи звичавого права германцв -  Салчна правда. Вже з 639 р. представники династ Меровея, нащадки Хлодвга, втратили реальну владу, тому х називали ледачими королями, водночас посилювалась влада майордомв (старших в дом, це призвело до розпаду колись диного королвства. В 687 р. один з майордомв Ппн Герстальський розгромив свох суперникв та обднав Франкську державу. Син Ппна Карл Мартел змцнив державу, розгромивши арабв пд Пуать в 732 р. Саме Карл Мартел для створення потужно кнно арм провв бенефецйну реформу, видляючи свом вонам за службу в арм надл земл з селянами, яки згодом передавався у спадок. Вже сина Карла Мартела, Ппн Коротки в 751 р. був проголошений королем, так династя Меровнгв остаточно булла усунена вд влади.

Проте справжнього розквту Франкська держава досягла за правлння сина Ппна Краткого, Карла Великого (768 814 рр.), який проводив активну завойовницьку полтику, розширив територ ФРанксько держави та залишався деалом середньовчного правителя. Першим успшним заходом Карла стала вйна протии лангобардв та лквдаця хнього королвства. У 778 р. розпочалась вонна кампаня протии арабв на Пренеях, сааме один з епзодв ц кампан згодом був оспваний в Псн про Ролланда. Найдовше тривало пдкорення саксв, як наслдок в 788 р. Карла приднав Баварю до свох володнь. Посилення влади та авторитету Карла в вроп призвело до того, що 25 грудня 800 р. папа Лев увнчав його мператорсько короною, Карл став першим мператором середньовчно вропи. Величезн розмри держави Карла Большого змусили мператора роздлити на частини графства, уздовж кордонв створювались укрпленн райони марки. Постйно резиденц в Карла не було, найулюбленшим мстом мператора був Аахен, де вн збирав знать та видав сво укази каптуляр.