описати людину в художньому стил

1-го разу на зупинц автобусу я побачила лтню жнку з двчинкою рокв 6. Мабуть, то були бабуся та онука. Ця двчинка чомусь привернула мою увагу, тож я почала роздивлятися .

Двчинка була струнка й тоненька. Вона стояла, схрестивши нжки, та тримала бабусю пд руку. довге та густе каштанове волосся, завязане у два хвостика, спадали нижче плч. Двчинка роздивлялась навкруги своми большими коричневыми очима, вдкритими та виразними, а в них чомусь проглядалось занепоконня. Мабуть, автобуса вони з бабусею чекали вже довгенько. Незважаючи на це, у погляд двчинки вдчувався непдробний нтерес до всього, що колося навкруги. Двча повертало свою акуратну голвку в ус боки, роздивляючись людей на зупинц, автомобл, що прожджають повз, вивски магазинв, голубв, що проходжали поважно трохи поодаль. Потм вона поверталася до бабус й обличчя ставало не по-дитячому серйозним. Двчинка гладила бабусину руку та починала виглядати на дорогу.

Двчинц дуже пасувало просте лтн платтячко свтло-жовтого кольору та легк сандал, в их вона була схожа на красиву ляльку щойно з магазину. Раптом вона радсно гукнула дзвнким гласом: Бабуся, а от наш автобус! з широкою посмшкою на обличч потягла бабусю за собою.

Я чомусь посмхнулась, побачивши радсне та спокйне обличчя темноволосо двчинки, що виглядала з вкна автобуса, який вджджав вд зупинки.