як можна пояснити назви инших мисяцив

Полсуняпредыдущаяследующая
Полсуня

Полсуня
Назви мсяцв х походження
16.11.09, 14:54 крана, укранська мова
Назва СЧЕНЬ прогуляться вд слова Сча. У давнину в цей час починали розчищати длянки вд корчв, щоб весною х засяти. Цей промисел називався сча. До цього перший мсяць року мав нш назви: студень, просинець, снговик, трскун, вогневик, льодовик, щипун, снжень, лютовй.

Назва ЛЮТИЙ закрпилася за мсяцем у кнц минулого столття. Адже вн люту вдачу ма. Пронизлив снгов, колюч морози, втри й перемети - все це лютий. Про це свдчать попередн назви мсяця: крутень, зимобор, криводорг, казибрд, межень (граница мж зимою та весною).
Назва БЕРЕЗЕНЬ закрпилась за мсяцем у середин минулого столття. Прогуляться вд назви промислу - березол (заготвля березового попелу, що використовувався для виготовлення скла). До цього часу мсяць називався март. У люд його звали: капельник, протальник, запал снги, з гр потоки, соковик, полютий, красовик.

У березн денек з нччю зустрчаються.

Хто у квтн не с, той у вересн не в.

КВТЕНЬ носить свою назву з 16 столття. Саме в цей час земля почина квтувати. В ужитку були й нш народн назви: краснець,лукавець, дзюрчальник, водолй та апрль, що латинською мовою означа сонячний.

ТРАВНЕМ останнй мсяць весни став у ниншньому столтт. До цього вн звався май - вд мен давньоримсько богин весни Май. У люд його називали: псенник, мсяць-громовик, травник.

ЧЕРВЕНЬ прогуляться вд слова червець. Саме в цей час зявляться сокоживна комаха - кошенль (червець). З не в давнину добували червону фарбу, якою фарбували давньоруськ стяги. такох продавали сусднм державам. До цього мсяць звався: кресень, гедзень, червивий мсяць, гнилець, зок (коник).

ЛИПЕНЬ - дуже давня назва мсяця. Прогуляться вд слова липець (липовий мед). На цей мсяць припада перод главного медозбору. В народ його нод називали блець (час, если если виблювали полотно), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ - вд слова серп. Це знаряддя, яким нажимали зернов. нш назви, що снували в люд, також про жнива свдчили: копень, густар, хлбочол, жнивець, зоряничник, городник, прибериха-припасиха, выручилвець, барильник.

Назва ВЕРЕСНЯ прийшла з Полсся. Там у цей перод цвте верес - цнна медоносна рослина. Був цей мсяць також ревуном, заревом, свнем, бабським лтом та покрйником.

ЖОВТЕНЬ - час жовтння листя. Цю назву мсяць ма ще з часв Кивсько Рус. В народ його називали грязень, хмурень, листопадник, зазимник, весльник. А також паздерник - вд слова паздер, тобто костриця. В цей час переробляли льон та конопл (вд волокон вддляли кострицю).

Назва ЛИСТОПАД прийшла з захдноукранських земель. У цей час там опада листя. А на сход Украни - дерева вже безлист. Тому в Кивськй Рус останнй мсяць осен звався груднем, а перший мсяць зими мав ншу назву. Народн назви: грудкотрус, листопадець, падолист, братчини.

ГРУДЕНЬ - вд слова груддя. Псля осннх дощв розтоптан возами грунтвки замерзали. здилти такими дорогами було важко - заважали замерзл грудки. В давньоруськ часи цей мсяць називали студень. У народ його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.